/Files/photogallery/1450681494_54.jpg

Пам'ятка для батьків

У спілкуванні зі своїми дітьми:

- Радійте вашому синові, доньці.

- Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи. Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.

- У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.

- Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терплячими.

- Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».

- Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

- Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.

- Частіше хваліть дитину.

- Заохочуйте ігри з іншими дітьми.

- Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.

- Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.

- Намагайтесь проявляти інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).

- Не втрачайте почуття гумору. - Грайте з дитиною в різні ігри.

- Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю.

- Частіше спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

- Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

- Не ставте забагато запитань.

- Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

- Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

- Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.

- Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу. - Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.

Пам’ятаймо: діти вчаться тому, чому їх вчать:

Ø Якщо діти живуть з критикою, вони вчаться осуджувати.

Якщо діти живуть з ворожістю, вони вчаться битися.

Ø Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися.

Якщо діти живуть у жалості, вони вчаться жаліти себе.

Ø Якщо діти живуть з насміхом, вони вчаться бути боязкими.

Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться зневірі.

Ø Якщо діти живуть із соромом, вони вчаться почуватися винними.

Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться терпінню.

Ø Якщо діти живуть із похвалою, вони вчаться вдячності.

Якщо діти живуть з визнанням, вони вчаться любити.

Ø Якщо діти живуть зі схваленням, вони вчаться любити себе.

Якщо діти живуть у розумінні, вони вчаться цілеспрямованості.

Ø Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими.

Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими.

Ø Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими.

Якщо діти живуть у добрі та ввічливості, вони вчаться поважати.

Ø Якщо діти живуть у безпеці, вони вчаться вірити в себе й довіряти тим, хто поруч з ними.

Якщо діти живуть у дружелюбності, вони вчаться розуміти, що світ – прекрасний.

Практичний психолог В.С. Сотнік

Кiлькiсть переглядiв: 69