Повернутися до звичайного режиму

/Files/photogallery/установки.jpgБатьківські установки та їх вплив на особистість дитини

Кожен день малюк чує у свою адресу безліч зауважень, коментарів, оцінок з боку батьків. Дорослим особливо важливо зрозуміти, яку роль в емоційно-особистісному розвитку дитини відіграють батьківські установки. Під батьківськими установками розуміється система або сукупність батьківського емоційного ставлення до дитини, сприйняття дитини батьками і способів поведінки з нею.

Пропонуємо вам переглянути найбільш поширені негативні висловлювання, які дорослі необачливо можуть сказати своєму малюкові. Зверніть увагу на те, які наслідки вони мають.

Негативні установки

Наслідки

Позитивні установки

— Не будеш слухатись, з тобою ніхто не буде дружити!

Замкненість, відчуженість, конформність, безініціативність, улесливість.

— Будь собою, і тоді у тебе буде багато друзів.

— Горе ти моє! Нещастя ти моє!

Почуття провини, занижена самооцінка, конфлікти з батьками та оточенням, відчуження, вороже ставлення до інших.

— Щастя ти моє! Радість ти моя!

Плакса-вакса!

Нитик!

Стримування емоцій, внутрішня озлобленість, тривожність, глибоке переживання навіть незначних проблем. Підвищена емоційна напруга, невпевненість у собі, безініціативність.

— Поплач, стане легшее.

— Ну що за дитина! Все готова розда­ти!

Низька самооцінка, жадіб­ність, здатність до накопичу­вання, егоїзм, труднощі у спіл­куванні з однолітками.

— Молодець, що ділишся з друзями!

— Не сунь носа не в свої справи!

Низька самооцінка, затримка психічного розвитку, відсутність своєї думки, ніяковість, відчуженість, замкненість, конфлікти з батьками.

— А ти як вважаєш?

— Одягайся теплі­ше, бо змерзнеш і захворієш!

Підвищена увага до свого здоров’я, тривожність, страхи, часті простудні захворювання.

— Закаляйся! Будь здоровий!

— Ти — копія свого татуся! (матусі!)

Труднощі у спілкуванні з батьками, ідентифікація з батьківською поведінкою, неадекватна самооцінка, впертість, агресія, повторення батьків­ської поведінки.

— Тато (мама) у нас чудовий (-а)! Мама у нас розумниця!

— Нічого не вмієш робити! Невдахо! Звідки у тебе лише руки ростуть!

Невпевненість у своїх силах, низька самооцінка, страхи, затримка психічного розвитку, низька мотивація до досяг­нень, безініціативність.

— Спробуй ще раз, у тебе обов’язково вийде!

— Не кричи так! Оглухнеш!

Скрита агресивність, підвище­на емоційна напруга, хвороби горла та вух, конфліктність.

— Скажи мені на вушко, давай пошепочемо разом!

Противне дів­чисько, всі вони вередулі! (Хлопчику про дівчинку).

Негідник! Всі хлопці — забіяки й хулігани! (Дівчинці про хлопчика).

Порушення у психосексуальному розвитку, ускладнення у міжстатевому спілкуванні, труднощі у виборі друга протилежної статі.

— Усі люди рівні між собою, але як вони несхожі одне на одного! І це дивовижно!

— Ти просто грязнуля!

Почуття провини, страхи, розсіяність, байдужість до себе і своєї зовнішності, нерозбірливість у виборі друзів.

— Як приємно на тебе дивитись, коли ти чистий і акуратний!

— Ти поганий, ображаєш маму! Я піду від тебе (до іншої дитини)!

Почуття провини, страхи, тривожність, самотність, порушення сну, відчуженість від батьків, замкненість.

— Я ніколи тебе не залишу! Ти — найулюбленіший!

— Життя таке складне! Ось виростеш — зрозумієш!

Недовіра, підозрілість, песи­мізм, покірність долі, невміння долати перешкоди, схильність до нещасних випадків.

— Життя цікаве й чудове! Все буде добре!

— Геть з очей моїх! Не заважай! Знайди собі справу! Стань у куток!

Озлобленість, скритність, відчуженість, недовіра, агресивність, порушення стосунків з батьками.

— Іди до мене! Да­вай в усьому розбе­ремося разом!

— Не їж багато солодкого, зубки будуть боліти, і станеш товстою! Потовстієш, і тебе ніх­то не буде любити.

Проблеми із зайвою вагою, хворі зуби, низька самооцінка, несприймання себе, порушен­ня образу «Я», невпевненість, комплекс неповноцінності, підозрілість.

— Їж на здоров’я!

— У цьому світі сподівайся лише на себе, усі навколо шахраї!

Труднощі у спілкуванні, стра­хи, підвищена самооцінка, підозрілість, проблеми надконтролю, почуття самотності й тривоги.

— У світі багато добрих людей, які готові тобі допомогти!

— Ах ти ж гидке ка­ченя! І в кого ж ти такий некрасивий (потворний)?

Порушення образу «Я», по­чуття беззахисності, невдо­воленість своєю зовнішніс­тю, порушення у спілкуванні, проблеми з батьками, низька самооцінка, невпевненість у своїх силах і можливостях.

— Як же ти мені подобаєшся!

— Не можна нічо­го робити самому! Слід питати дозволу у дорослих!

Скритність, відчуженість, стра­хи, безініціативність, тривож­ність, залежність від чужої думки, ніяковість, невпевне­ність у собі, боязнь старших, нерішучість.

— Ти такий моло­дець! Можеш сам усе зробити.

— Та почекай ти! Завжди ти невчас­но!

Скритність, відчуженість, за­йва самостійність, відчуття беззахисності, непотрібності, замкненість, підвищена психоемоційна напруга.

— Якщо хочеш, давай я тобі допомо­жу!

— Нікого не бійся, нікому не посту­пайся — усім давай здачі! Ніколи не терпи образ!

Відсутність самоконтролю, поведінкової гнучкості, склад­ності у спілкуванні, агресив­ність, проблеми з однолітка­ми, почуття вседозволеності, низький рівень довільної регу­ляції, нестриманість.

— Тримай себе в руках! Поважай людей! Люди завжди можуть порозумітися, знайти спільну мову, домовитися.

Батьківські директиви, оцінки й установки

(На основі класифікації Н. А. Кряжевої)

Тож батькам варто обережно й уважно ставитися до своїх словесних звернень та навчитися трансформувати негативні установки у позитивні, розвиваючи в дитині віру в себе.

Кiлькiсть переглядiв: 25